Зоріння занепалого Ґарена

Як швидко мчав, цей капітан у сяючих обладунках, з тягарем вже нічого не вартої обітниці, аби зустріти загибель свого народу. Він досі голосно кричить: «Справедливість!», в той час, як його власне тіло було вкрадене і зрадило сам сенс цього слова, а воїни, колись вірні своєму капітану, тепер марно зустрічають свій кінець.